Набір склянок для віскі Boss Crystal "Козаки" (6 шт)
Термін поставки 3 - 6 тижнів. Мінімальна передоплата 50% від вартості. Точну можливість замовлення і актуальність ціни повідомить менеджер. Деталі...
-
Характеристики
- Виробник Boss Crystal
- Країна Італія
- Країна-виробник товару Італія
- Тип для віскі
- Матеріал срібло 925 проби, еко-кришталь
- Набір 6 склянок по 310 мл
- Особливості подарункова упаковка, сертифікат
- Колір прозорий
- Так
Набір для віскі BOSS CRYSTAL є ексклюзивною розробкою італійських майстрів, створеною спеціально для компанії PRESENTA.
Набір виготовлений вручну з кришталю, декоративні накладки покриті сріблом 925 проби.
Накладки виконані за унікальним дизайном та випускаються обмеженим тиражем.
Кришталеві стакани виготовлені в Італії на фабриці RCR у місті Колле-ді-Валь-д’Ельса. Компанія RCR була заснована у 1967 році та є європейським лідером у виробництві виробів із кришталю для алкогольних напоїв і сервірування столу.
У виробництві кришталю використовується сучасна технологія без застосування оксиду свинцю, який замінено цирконієм для міцності та дзвону, а також барієм — для оптичної гри світла на гранях виробів. Плавлення кварциту відбувається в екологічно чистих електричних печах.
Символічне значення подарунка
Козаки відіграли провідну роль у розвитку української державності, сформували надзвичайно багаті традиції, засновані на глибокій релігійній вірі та відданості своїй справі.
Вони охороняли кордони українських земель і є прикладом мужності, кмітливості, братерської вірності та сили духу.
14 жовтня в Україні відзначають День козацтва — у день свята Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козаків.
Набір кришталевих стаканів Boss Crystal «Козаки», 6 бокалів
Козацька люлька
У вільний час запорозькі козаки любили поспілкуватися й послухати розповіді інших, тримаючи при цьому в зубах люльки — так звані «носогрійки» або «буруньки», та попихкуючи з них димком.
Люльку й супутні до неї «причандалля» запорожець найчастіше носив або в широкому поясі, використовуючи його замість кишень, або в накладному мішечку-«гамані», що також кріпився до пояса, або ховав за відворотом своєї знаменитої смушевої шапки-«бірки».
Тютюн у ті часи був надто дорогим, тому до невеликої його кількості додавали цілющі степові трави — вони покращували сон, травлення та пом’якшували вплив довкілля на нервову систему. Серед таких трав були м’ята, материнка, полин, дуб, терен та багато інших. Наприклад, «чаклун-трава» додавала козакам упевненості в бою, оскільки мала ефект легкого наркотика.
Кобзар
Передусім кобзарі були моральними авторитетами в народі. У народних віруваннях кобзар поставав як персонаж «із-за ріки» (тобто «з того світу»). Образити кобзаря означало накликати гнів небес «на мертвих, живих і ще ненароджених». Тому навіть найбідніший селянин в Україні завжди залишав частину поля «на старцеву дольку» — для подаяння кобзареві.
Кобзарі були ревними православними християнами, шанували свята, а в їхньому репертуарі були псалми та численні релігійні повчальні пісні.
Молодий запорожець
Після прибуття чоловіка на Січ його життя кардинально змінювалося — про це свідчить хоча б те, що його починали називати інакше. Одразу після того, як новоспечений запорожець записувався до куреня, він змінював своє прізвище на нове прізвисько, яке часто яскраво характеризувало його зовнішність або внутрішній світ.
Щоб стати козаком-запорожцем, новоприбулий довгий час вивчав військову справу та традиції січового товариства. На завершення він мав пройти надзвичайно складні випробування. Наприклад, з’їсти дуже пекучий від перцю борщ і випити кварту горілки. Після цього — пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, й не впасти у воду. Але й це ще не все. Кандидат у запорожці мав, сівши на необ’їждженого коня обличчям до хвоста, без сідла й вуздечки, проскакати полем і повернутися назад, звісно ж, не впавши на землю. Коли новачок гідно проходив усі випробування, його стригли та переодягали в новий одяг.
Курінний отаман
Запорозький Кіш (громада, товариство) поділявся на 38 куренів (XVIII століття), які були самостійними військовими підрозділами на чолі з курінним отаманом. Чисельність куреня в різні часи могла становити від кількох десятків козаків (зазвичай у мирний час) до кількох сотень і більше — під час воєн і військових походів.
Найбільш вдалим порівнянням козацького куреня з організаційно-штатною структурою сучасних збройних сил є поняття «батальйон» (саме так його називали у XX столітті в складі низки українських національних військових формувань).
Чуб
Уявляючи українського козака, ми неодмінно звертаємо увагу на його особливу зачіску — чуб (у народі — «оселедець»). Однак така форма впорядкування волосся не була примхою моди й мала глибоке символічне значення. Право носити чуб мали не всі. Таку зачіску дозволялося мати лише воїнам, які пройшли хрещення вогнем.
Згідно з козацькою легендою, український воїн під час воєнних протистоянь порушував заповіді Господні й після смерті мав відповідати перед небесним суддею та потрапити до пекла. Козаки ж вірили, що, змилувавшись, Господь усе ж витягне їх із того пекельного місця покарання грішників, схопивши за довгий пасмо волосся на голові.
Чуб носили з лівого боку, щоб волосся скидало нечисту силу, яка нібито сиділа у козаків на тому плечі та штовхала їх на безглузді вчинки. Заборонялося носити чуби необстріляним козакам, боягузам, злодіям і брехунам.
Родина козака
У зв’язку з військовими походами сім’я та вірність мали для козацтва надзвичайно велике значення, тому весільні обряди, вінчання та хрещення дотримувалися з особливою ретельністю.
Усе починалося з обряду сватання: наречений засилав старост — шанованих літніх людей, які просили руки нареченої. У разі згоди дівчина виносила вишитий рушник, а у разі відмови — всім відомого «гарбуза».
У день весілля молодий їхав по наречену, де у дворі з нього вимагали викуп. Після обряду вінчання святкувати, за традицією, вирушали до дому молодого. А після святкового обіду нареченій розплітали косу й пов’язували хустку — на знак того, що вона вже заміжня жінка. Гуляння, ігри та пісні тривали й наступного дня.
Сертифікат
Компанія «Презента» підтверджує оригінальне походження кришталевих бокалів для віскі з посрібленими тематичними накладками.
Кришталеві бокали виготовлені на фабриці RCR у місті Колле-ді-Валь-д’Ельса, Італія.
Компанія RCR була заснована у 1967 році та є європейським лідером у виробництві виробів із кришталю для алкогольних напоїв і сервірування столу. У виробництві кришталю використовується сучасна технологія без застосування оксиду свинцю, який замінено цирконієм для міцності та дзвону, а також барієм — для оптичної гри світла на гранях виробів. Плавлення кварциту відбувається в екологічно чистих електричних печах.









